Логин: Пароль: ?
 
Продукты питания Ткань, одежда, обувь, постельное белье, текстиль Строительные материалы Бумага, пластик, промтовары Биотопливо Продукция для сельского хозяйства, зоотовары Косметика, средства гигиены Медицинские товары и препараты, лекарства Иное

 

Наши партнеры:

 

 

Новости/Аналитика

Конопляні перспективи – чи буде Україна осторонь ?

01.03.2019

Терпени та канабіноїди листя і суцвіть конопель за своїми можливостями набагато перевершують ізольовані молекули, витягнуті з рослини шляхом екстракції. Якщо пинен є протизапальним засобом, а канабідіол теж має протизапальний ефект, то організм використовуючи весь спектр речовин, що містяться в рослині, має можливість боротися із запальним процесом з двох різних кутів. Ця комбінована перевага називається ефектом «ансамблю», тобто ефект канабіноїдів посилюється, коли вони використовуються разом з терпенами і флавоноїдами.

Коноплярство — галузь сільськогосподарського виробництва, що займається вирощуванням промислових конопель для одержання з них волокна і насіння. Під терміном "промислові коноплі" розуміють однорічні лубоволокнисті рослини родини Cannabinaceae (Коноплеві), різновиду C.sativa L.(Коноплі культурні (var. culta)), які призначені для одержання волокна й насіння та вміщують в листках і суцвіттях тетрагідроканабінолу (наркотично-активної речовини) не більше встановлених законодавством норм. 

Промислові коноплі за визначенням експертів стають однією з головних технічних культур світу XXІ століття, враховуючи їх здатність накопичувати велику біомасу органічної сировини (з вмістом целюлози понад 30 %). Стебла вміщують до 40 % волокна та 60 % деревини. Урожайність насіння 1,0 – 1,2 т/га, соломи – 7,0 – 12,0 т/га. Зростання попиту на конопляну сировину у світі пов’язано з розширенням сфери її використання - виробництва целюлози, будівельних і композиційних матеріалів, виробів харчової промисловості та багато іншого.

В Україні діяльність з вирощування промислових конопель регламентується законом України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» та закон України «Про наркотичні засоби психотропні речовини і прекурсори». Необхідно зазначити, що майже у всіх країнах світу, в тому числі і в Україні, діяльність з вирощування промислових конопель підлягає ліцензуванню. Аналіз нормативних документів різних країн щодо вирощування промислових конопель дозволив виділити загальні вимоги, а саме:

сорт промислових конопель має бути занесений до реєстру сортів рослин, дозволених до вирощування у країні;

персонал, залучений до вирощування промислових конопель не повинен мати судимостей та наркотичної залежності;

підтвердження право власності або право користування, або спільного користування на об’єкти, на яких провадиться господарська діяльність з культивування рослин;

обов’язкова апробація насіннєвих посівів промислових конопель.

З 2012 р. розпочалась гармонізація української законодавчої бази вирощування промислових конопель з міжнародними нормами. Зокрема  Постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2012 року № 800 знято обов’язкову охорону посівів, вміст тетрагідроканабінолу в яких не перевищує  0,08 %.

У подальшому за поданням  Асоціації «Українські технічні коноплі» та Інституту луб’яних культур внесені зміни до законодавчих актів щодо  обладнання і утримання складів, що застосовуються для зберігання конопляної сировини  розташування посівів промислових конопель та ін.

Для успішного та ефективного розвитку галузі коноплярства необхідно  продовжити гармонізування законодавчої бази України з міжнародними та європейськими вимогами.

В 2017 - 2018 роках за ініціативою ВГО Асоціація «Українські технічні коноплі» на базі Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками сформовано постійно діючу робочу групу, завданням якої є надання пропозицій щодо внесення змін в діючу нормативно-правову базу, з метою спрощення ведення господарської діяльності суб`єктами господарювання, що займаються культивуванням та переробкою технічних конопель. Зокрема, в рамках роботи вищезазначеної групи ініційовано внесення змін в Закон України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та розробляється сучасна нормативно-правова база, яка б давала змогу легалізувати діяльність з використання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у наукових та навчальних цілях, для чого розробляється низка підзаконних актів. 

Крім того, запропоновано внести зміни в ПКМУ № 770 від 6.05.2000 р., № 589 від 3.06.2009 р., № 282 від 6.04.2016 р. з метою удосконалення нормативно-правової бази та прибирання суперечностей та наявних анахронізмів в діючих нормативно-правових документах. 

Продовжується робота по забезпеченню прийняття Проекту Закону № 4533 від 27.04.2016 про внесення змін до Закону України "Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори" (щодо порядку обігу підконтрольних речовин). Відповідно до Постанови ВР України № 1852-VIII  від 21.02.2017 р. «Про порядок денний шостої сесії Верховної Ради України восьмого скликання» проект Закону підготовлено для розгляду у першому читанні в ВР України.

Окрім цього, вважаючи розвиток галузі коноплярства одним із пріоритетів, на державному рівні задекларовано необхідність в сприянні діяльності суб’єктів господарювання щодо виробництва конопель з низьким вмістом тетрагідроканабінолу або конопель, що не містять такої речовини (розпорядження КМУ № 735-р від 28 серпня 2013 р. «Про схвалення Стратегії державної політики щодо наркотиків на період до 2020 року»). Та чи достатньо сьогодні самих лише «декларацій про добрі наміри» від держави, коли у світі такі країни, як Канада, країни ЄС, США, Ізраїль та інші вже вийшли за межі сприйняття рослини конопель (саме Конопель культурних), як лише технічної культури, не кажучи про повне розуміння її безнаркотичності? Розвиваючи одночасно технічний, харчовий та терапевтичний напрямок застосування конопель, все більше країн виводять цю культуру на новий рівень можливостей як в економічному так і в соціальному плані. 

Саме ці питання стали найбільш актуальними для слухачів науково-практичного семінару «Технічні коноплі найбільш рентабельна сільськогосподарська культура XXΙ століття», присвяченому проблемам коноплярства, що проходив з  22 по 23 листопада на базі Навчально-наукового інституту післядипломної освіти (УНІПО) Національного університету біоресурсів і природокористування (НУБіП) України (м. Київ). Навчання проходило в рамках «Конопляного університету» в результаті яких 25 слухачів отримали «Сертифікати» державного зразка, який відповідає кваліфікаційним вимогам передбаченим чинним законодавством для суб'єктів господарювання, що спеціалізуються на роботі з коноплями.

Перший день заходу було присвячено питанням загальносвітового розвитку коноплярства та найбільш перспективним напрямам в коноплярстві – текстильному, харчовому, енергетичному та медичному. Однією з найбільш змістовних доповідей була представлена Лайко Іриною Михайлівною, доктором сільськогосподарських наук, яка акцентувала увагу на агротехнічних особливостях вирощування сортів української селекції, які мають не тільки стабільну ознаку однодомності, а і безнаркотичності, що стало результатом довготривалої роботи декількох поколінь науковців-коноплярів Інституту луб’яних культур. Ірина Михайлівна також роз’яснила коноплярам-початківцям, що особливістю конопель є її адаптивність до різних умов вирощування, але при цьому існує значна потреба рослини в оптимальних строках посіву, а також забезпеченість її вологою в період вегетації, що дозволяє в підсумку мати більш якісний насіннєвий урожай. 

Не обійшла увагою головний селекціонер-конопляр і найбільш актуальну тему – створення сортів конопель медичного застосування з підвищеним вмістом КБД. Ситуація в цьому сегменті достатньо приваблива для українського ринку, оскільки сьогодні науковці спільно з виробничниками розробляють сорти технічних конопель медичного напряму застосування, спираючись на власний селекційний досвід та приватні інвестиції. Власні українські сорти медичного спрямування дозволять в майбутньому бути не лише споживачем імпортних терапевтичних препаратів на основі конопляного КБД, а дадуть можливість  для розвитку власного виробництва лікарських засобів, але при наявності відповідної нормативно-правової бази, яка сьогодні достатньо кволо модернізується та стримує вітчизняне коноплярство і не лише в медичному напрямі. 

На питання пов’язані з вітчизняною нормативно-правовою базою в галузі коноплярства відповідав президент Асоціації «Українські технічні коноплі» Ігнатюк Олександр Леонідович. Він зазначив, що сьогодні вкрай важливо визнання на державному рівні безнаркотичних промислових конопель звичайною сільськогосподарською культурою та перейняття практики провідних світових країн щодо розвитку галузі коноплярства. Україна маючи колосальний науковий, виробничий, земельний та людський потенціал просто не має право стояти осторонь динамічних процесів розвитку галузі коноплярства, а особливо найбільш перспективного та економічно вигідного для України – медичного напряму. Олександр Леонідович наголосив, що це вже не просто внутрішня  проблематика суто галузі коноплярства, а значно ширша проблема небажання «наших» чиновників та бюрократів йти в ногу з вимогами часу та одночасно з коноплярством розвивати переробну та текстильну промисловість, харчові технології, медичну галузь та інш. 

Проблематику переробної галузі у своїй доповіді «Особливості оцінки якості стебел конопляної соломи/трести, довгого і короткого волокна в процесі заготовки стебел після різних типів збирання врожаю" озвучила Чурсіна Людмила Андріївна, доктор технічних наук, представник Херсонського національного технічного університету. Логічним продовженням практичного застосування продуктів переробки конопляного стебла став виступ доктора технічних наук Тіхосової Анни Анатоліївни на тему: «Загальна характеристика технологічних процесів отримання з стебел конопель продукції різного функціонального призначення: отримання целюлози з волокон і костри конопель для цінних і обгорткового сортів паперу і картону; виробництво біопалива та альтернативних джерел енергії; виробництво композитів з термореактивними і термопластичними смолами." 

Найбільше питань у слухачів курсу було до практичних особливостей технологічного процесу збирання та первинної обробки одержаного насіннєвого матеріалу, який недостатньо лише зібрати з поля, а і також необхідно своєчасно та без втрат підготувати до зберігання. Одним з найбільш досвідчених виробничників-коноплярів на українському ринку є ФГ «Кравець», яке прогресувало від вирощування 20 га конопель до 200 га в окремі роки, займається ліцензованим насінництвом сортів української селекції, створює технічні засоби для здійснення операцій збирання, а також інвестує в розвиток власної інфраструктури пов’язаної з виробництвом та реалізацію коноплепродукції. Співвласник ФГ «Кравець» Якимчук Володимир Васильович поділився з  присутніми власним практичним досвідом ведення господарської діяльності в коноплярстві. Основне на що було акцентовано увагу – це оптимізація власних виробничих потужностей та залучення за необхідності додатково орендованих для своєчасного і швидкого прибирання насіннєвого урожаю з поля, що дозволяє не просто не допускати втрат вираженого насіння, а і зберегти якість одержаного матеріалу, що в по подальшому прямо впливає не прибутки підприємства. Особливе місце в доповіді Володимира Васильовича зайняло питання збереження якісних характеристик одержаного насіннєвого матеріалу. Підприємець поділився своїм досвідом та розкрив особливості проведення сушіння насіння конопель, сепарації та доведення до посівних кондицій. Зі слів Володимира Васильовича рентабельність вирощування конопель в умовах їхнього господарства складає від 40 %, а планомірна модернізація виробництва та досвід ведення господарської діяльності в коноплярстві поступово дозволяє підвищувати цей показник. 

Але, як виявилось, найбільш цікава інформація чекала на слухачів на другий день навчання в рамках спеціалізованого круглого столу «Канабіноїдна терапія». Присутні дізналися, що сучасні селекційні методи виведення безнаркотичних промислових конопель з підвищеним вмістом бажаного для терапевтичних цілей КБД, дозволяють одержати сорти з його вмістом на рівні до 2 – 5 %. При цьому науковці зауважують, що ріст рівня КБД пов’язаний з ростом небажаного ТГК, а тому «нескінченно» підвищувати рівень КБД, залишаючись при цьому в рамках діючого законодавства, достатньо складно та проблематично, що вимагає переходу наукових досліджень на новий рівень і в рамках нового ліберального до науки законодавства. Цим шляхом сьогодні йдуть такі країни як Канада, Ізраїль та деякі країни ЄС, які ж до того запрошують для поглиблення своїх досліджень українських селекціонерів, втрата яких для країни не може вимірятися лише економічною складовою. 

Не можна обійти увагою найбільш прогресивний світовій досвід розвитку конопляної галузі на прикладі Канади. Канада вже сьогодні за деякими сегментами ринку в коноплярстві нав’язує «свої правила гри», а в найближчі кілька років зможе відігравати в основних напрямах сучасного коноплярства вирішальну роль. Якщо взяти до уваги глобальні тренди, пов'язані з легалізацією використання терапевтичних властивостей конопель в медичних, а також можливе застосування канабісу в рекреаційних цілях, можна констатувати, що канадські виробники зробили ставку саме на медичному застосуванні рослини конопель. Саме в цих напрямках канадські компанії вже в ряді випадків домінують на загальносвітовому ринку і намагаються розширити сфери свого впливу і "застовпити" за собою значну частку саме цих стрімко зростаючих ринків. На думку експертів конопляного ринка, країни, які своєчасно не «підключаться» до розвитку медичного напряму застосування конопель, в майбутньому залишаються лише споживачами конопляної продукції, що дозволить одним мати надприбутки, а іншим споживати лише те що запропонують.

Говорив також про це і генеральний директор ТОВ «Компанія Джала Голд» Ткалич Володимир Володимирович, який розкрив сучасні можливості ефективного лікування захворювань за допомогою БАД-ів, виготовлених на основі «зеленої маси» конопель. Його компанія розробила унікальну запатентовану технологію, яка дозволяє не просто виділяти окремі канабіноїдні компоненти з рослини конопель, а гармонійно їх поєднувати та зберігати для повноцінної «передачі» цих корисних сполук до організму людини. Автор переконує, що малодосліджена ендоканабіноїдна система людини здатна сама розрізняти та споживати комплекс канабіноїдних сполук, значення яких для організму сучасна наука навіть ще не дослідила. Споживання людиною продукту у формі максимально приближеної до його природного стану є оптимальним та найбільш рекомендованим представниками ТОВ «Компанії Джала Голд». Володимир Володимирович додав, що терпени та канабіноїди листя і суцвіть конопель за своїми можливостями набагато перевершують ізольовані молекули, витягнуті з рослини шляхом екстракції. Якщо пинен є протизапальним засобом, а канабідіол теж має протизапальний ефект, то організм використовуючи весь спектр речовин, що містяться в рослині, має можливість боротися із запальним процесом з двох різних кутів. Ця комбінована перевага називається ефектом «ансамблю», тобто ефект канабіноїдів посилюється, коли вони використовуються разом з терпенами і флавоноїдами.

Було також зазначено, що сьогодні найбільш доступна форма споживання терапевтичного КБД на ринку ЄС спостерігається у вигляді косметичних засобів. Найбільш поширені країни виробники в ЄС – це Чехія, Румунія, Іспанія та інші. Так наприклад, компанія з міста Валенсія "Hemps Pharma" розробила і виводить на ринок лінійку канабіноїдних кремів з високою концентрацією каннабідіолу. Косметичний засіб, що виводиться на ринок Іспанії має найвищу в країні і ЄС концентрацію каннабідіолу - практично в три рази вище, ніж у аналогічних косметичних продуктів присутніх на ринку. Косметологи запевняють, що місцеве застосування каннабідіолу в цілому ряді випадків набагато ефективніше, ніж його пероральне використання. Подібного роду властивості даного безнаркотичнуого каннабіноіду є особливо привабливим для лікування хронічного болю в м'язах, суглобах і кістках, а також для використання професійними спортсменами, військовими або людьми, що ведуть активний спосіб життя.

Підсумком роботи науково-практичного семінару стали наступні висновки: 

1. Конопляний Університет став не тільки навчальним проектом, а і перетворився на майданчик, на якій представники різних держав (Росія, Молдова, Україна, Індія) не тільки обмінюються напрацьованим досвідом і знаннями в сфері промислового коноплярства, а й укладають взаємовигідні контракти, в тому числі зі створення потужностей з первинної та глибокої переробки конопляного сировини або продажу оптових і роздрібних партій кінцевої продукції.

2. Сучасні тенденції в сфері промислового коноплярства не тільки цікавлять представників компаній, які збираються працювати на цьому ринку, але і фізичних осіб або структури, які передбачають культивування, а також використання рослини в особистих або групових цілях. В першу чергу це стосується можливостей використання медичних властивостей технічних конопель терапевтичної спрямованості.

3. Керівництво компаній, які відстежують новітні тенденції як мінімум українського конопляного ринку не тільки присутній на профільних заходах, що організуються для ознайомлення з новинками різних секторів національного коноплярства, а й намагаються «на місці» налагоджувати партнерські взаємини з експертами або керівниками підприємств, які є лідерами в своїх секторах ринку.

4. Представники іноземних структур (Молдова, Росія, Індія) не тільки «відстежують» динаміку розвитку українського коноплярства, а й активно «просувають» свої напрацювання в різних сферах бізнесів, супутніх вирощування, переробки або продажу самій високорентабельної сільськогосподарської культури.

5.  Інтерес до терапевтичних властивостей технічних конопель величезний і у представників національного коноплярства вже існують напрацювання, що значно перевершують по своєму ефекту іноземні аналоги. В першу чергу це стосується технологій використання листя і суцвіть технічної конопель для лікування важких, в тому числі хронічних захворювань.

6. Іноземні виробники продуктів, що містять елементи канабіноїдної екстракції, використовуючи ажіотаж, який піднімається навколо даної тематики, нав'язують українському споживачеві дорогий неякісний продукт, який в кращому випадку має ефект плацебо. Якість контрабандно завезених на територію України «канабіноїдних виробів» надзвичайно низька і в значній більшості своїй не підкріплена результатами клінічних досліджень не те, щоб в Україні, а й в країнах, звідки подібного роду «КБД продукція» надходить на внутрішній ринок нашої країни.

7. Основними факторами, що негативно впливають на уповільнення розвитку національного коноплярства є:

- відсутність необхідної нормативно-правової бази, що надає можливості максимально ефективного використання конопель в промислових, медичних, а також наукових цілях;

- корупційна складова, притаманна в першу чергу «чиновникам в погонах»;

- відсутність розвиненої системи переробки конопляного сировини і відповідно замкнутих ланцюжків, які надають можливість отримати конопляні товари з високою доданою вартістю.

Коментар Асоціації «Українські технічні коноплі»

З 9 по 10 квітня на базі Навчально-наукового інституту післядипломної освіти Національного університету біоресурсів і природокористування України (м. Київ) в рамках «Конопляного університету» буде проведено підвищення кваліфікації керівників та фахівців на тему «Технічні коноплі - найбільш рентабельна сільськогосподарська культура XXI століття». Крім теоретичної, буде організована практична частина «Культивування, переробка, використання, а також інші операції з технічними коноплями, як найбільш рентабельною сільськогосподарською культурою XXI ст.», а також круглий стіл «Харчування та коноплі».

Статтю опубліковано в січневому номері журналу «THE UKRAINIAN Farmer»

Автор: 
Примаков О.А., к.т.н., с.н.с., завідувач відділу наукових досліджень з питань інтелектуальної власності та маркетингу інновацій, Інститут луб’яних культур НААН
Объявления
Все объявления »
 
 

facebook

telegram

twitter